| сто́вчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сто́вчений | сто́вчена | сто́вчене | сто́вчені |
| родовий | сто́вченого | сто́вченої | сто́вченого | сто́вчених |
| давальний | сто́вченому | сто́вченій | сто́вченому | сто́вченим |
| знахідний | сто́вчений, сто́вченого | сто́вчену | сто́вчене | сто́вчені, сто́вчених |
| орудний | сто́вченим | сто́вченою | сто́вченим | сто́вченими |
| місцевий | на/у сто́вченому, сто́вченім | на/у сто́вченій | на/у сто́вченому, сто́вченім | на/у сто́вчених |