стозву́кий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стозву́кий | стозву́ка | стозву́ке | стозву́кі |
родовий | стозву́кого | стозву́кої | стозву́кого | стозву́ких |
давальний | стозву́кому | стозву́кій | стозву́кому | стозву́ким |
знахідний | стозву́кий, стозву́кого | стозву́ку | стозву́ке | стозву́кі, стозву́ких |
орудний | стозву́ким | стозву́кою | стозву́ким | стозву́кими |
місцевий | на/у стозву́кому, стозву́кім | на/у стозву́кій | на/у стозву́кому, стозву́кім | на/у стозву́ких |