| сторча́к1 – іменник чоловічого роду | ||
| (те, що стирчить) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сторча́к | сторчаки́ |
| родовий | сторчака́ | сторчакі́в |
| давальний | сторчаку́, сторчако́ві | сторчака́м |
| знахідний | сторча́к | сторчаки́ |
| орудний | сторчако́м | сторчака́ми |
| місцевий | на/у сторчаку́ | на/у сторчака́х |
| кличний | сторчаку́* | сторчаки́* |
| [розм.] |