стояне́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стояне́цький | стояне́цька | стояне́цьке | стояне́цькі |
родовий | стояне́цького | стояне́цької | стояне́цького | стояне́цьких |
давальний | стояне́цькому | стояне́цькій | стояне́цькому | стояне́цьким |
знахідний | стояне́цький, стояне́цького | стояне́цьку | стояне́цьке | стояне́цькі, стояне́цьких |
орудний | стояне́цьким | стояне́цькою | стояне́цьким | стояне́цькими |
місцевий | на/у стояне́цькому, стояне́цькім | на/у стояне́цькій | на/у стояне́цькому, стояне́цькім | на/у стояне́цьких |