страмни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | страмни́й | страмна́ | страмне́ | страмні́ |
родовий | страмно́го | страмно́ї | страмно́го | страмни́х |
давальний | страмно́му | страмні́й | страмно́му | страмни́м |
знахідний | страмни́й, страмно́го | страмну́ | страмне́ | страмні́, страмни́х |
орудний | страмни́м | страмно́ю | страмни́м | страмни́ми |
місцевий | на/у страмно́му, страмні́м | на/у страмні́й | на/у страмно́му, страмні́м | на/у страмни́х |
[розм.] |