| стрибу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | стрибу́чий | стрибу́ча | стрибу́че | стрибу́чі |
| родовий | стрибу́чого | стрибу́чої | стрибу́чого | стрибу́чих |
| давальний | стрибу́чому | стрибу́чій | стрибу́чому | стрибу́чим |
| знахідний | стрибу́чий, стрибу́чого | стрибу́чу | стрибу́че | стрибу́чі, стрибу́чих |
| орудний | стрибу́чим | стрибу́чою | стрибу́чим | стрибу́чими |
| місцевий | на/у стрибу́чому, стрибу́чім | на/у стрибу́чій | на/у стрибу́чому, стрибу́чім | на/у стрибу́чих |