| стригу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | стригу́чий | стригу́ча | стригу́че | стригу́чі |
| родовий | стригу́чого | стригу́чої | стригу́чого | стригу́чих |
| давальний | стригу́чому | стригу́чій | стригу́чому | стригу́чим |
| знахідний | стригу́чий | стригу́чу | стригу́че | стригу́чі |
| орудний | стригу́чим | стригу́чою | стригу́чим | стригу́чими |
| місцевий | на/у стригу́чому, стригу́чім | на/у стригу́чій | на/у стригу́чому, стригу́чім | на/у стригу́чих |