строфі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | строфі́чний | строфі́чна | строфі́чне | строфі́чні |
родовий | строфі́чного | строфі́чної | строфі́чного | строфі́чних |
давальний | строфі́чному | строфі́чній | строфі́чному | строфі́чним |
знахідний | строфі́чний | строфі́чну | строфі́чне | строфі́чні |
орудний | строфі́чним | строфі́чною | строфі́чним | строфі́чними |
місцевий | на/у строфі́чному, строфі́чнім | на/у строфі́чній | на/у строфі́чному, строфі́чнім | на/у строфі́чних |