сублімува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | сублімува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | субліму́ймо | |
2 особа | субліму́й | субліму́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | сублімува́тиму | сублімува́тимемо, сублімува́тимем |
2 особа | сублімува́тимеш | сублімува́тимете |
3 особа | сублімува́тиме | сублімува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | субліму́ю | субліму́ємо, субліму́єм |
2 особа | субліму́єш | субліму́єте |
3 особа | субліму́є | субліму́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
субліму́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | сублімува́в | сублімува́ли |
жін. р. | сублімува́ла | |
сер. р. | сублімува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
сублімо́ваний | ||
Безособова форма | ||
сублімо́вано | ||
Дієприслівник | ||
сублімува́вши |