| су́голосний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | су́голосний | су́голосна | су́голосне | су́голосні |
| родовий | су́голосного | су́голосної | су́голосного | су́голосних |
| давальний | су́голосному | су́голосній | су́голосному | су́голосним |
| знахідний | су́голосний, су́голосного | су́голосну | су́голосне | су́голосні, су́голосних |
| орудний | су́голосним | су́голосною | су́голосним | су́голосними |
| місцевий | на/у су́голосному, су́голоснім | на/у су́голосній | на/у су́голосному, су́голоснім | на/у су́голосних |