су́дьбище – іменник середнього роду | ||
(суд) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | су́дьбище | су́дьбища |
родовий | су́дьбища | су́дьбищ |
давальний | су́дьбищу | су́дьбищам |
знахідний | су́дьбище | су́дьбища |
орудний | су́дьбищем | су́дьбищами |
місцевий | на/у су́дьбищі, су́дьбищу | на/у су́дьбищах |
кличний | су́дьбище* | су́дьбища* |
[арх., ірон.] |