суко́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | суко́нний | суко́нна | суко́нне | суко́нні |
родовий | суко́нного | суко́нної | суко́нного | суко́нних |
давальний | суко́нному | суко́нній | суко́нному | суко́нним |
знахідний | суко́нний | суко́нну | суко́нне | суко́нні |
орудний | суко́нним | суко́нною | суко́нним | суко́нними |
місцевий | на/у суко́нному, суко́ннім | на/у суко́нній | на/у суко́нному, суко́ннім | на/у суко́нних |