сі́рницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сі́рницький | сі́рницька | сі́рницьке | сі́рницькі |
родовий | сі́рницького | сі́рницької | сі́рницького | сі́рницьких |
давальний | сі́рницькому | сі́рницькій | сі́рницькому | сі́рницьким |
знахідний | сі́рницький, сі́рницького | сі́рницьку | сі́рницьке | сі́рницькі, сі́рницьких |
орудний | сі́рницьким | сі́рницькою | сі́рницьким | сі́рницькими |
місцевий | на/у сі́рницькому, сі́рницькім | на/у сі́рницькій | на/у сі́рницькому, сі́рницькім | на/у сі́рницьких |