| сірячи́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сірячи́нний | сірячи́нна | сірячи́нне | сірячи́нні |
| родовий | сірячи́нного | сірячи́нної | сірячи́нного | сірячи́нних |
| давальний | сірячи́нному | сірячи́нній | сірячи́нному | сірячи́нним |
| знахідний | сірячи́нний | сірячи́нну | сірячи́нне | сірячи́нні |
| орудний | сірячи́нним | сірячи́нною | сірячи́нним | сірячи́нними |
| місцевий | на/у сірячи́нному, сірячи́ннім | на/у сірячи́нній | на/у сірячи́нному, сірячи́ннім | на/у сірячи́нних |