| | |
| то́впитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | то́впитися, то́впитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | то́впмося, то́впмось |
| 2 особа | то́впся | то́вптеся, то́вптесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | то́впитимуся, то́впитимусь | то́впитимемося, то́впитимемось, то́впитимемся |
| 2 особа | то́впитимешся | то́впитиметеся, то́впитиметесь |
| 3 особа | то́впитиметься | то́впитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | то́вплюся, то́вплюсь | то́впимося, то́впимось, то́впимся |
| 2 особа | то́впишся | то́впитеся, то́впитесь |
| 3 особа | то́впиться | то́впляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| то́вплячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | то́впився, то́впивсь | то́впилися, то́впились |
| жін. р. | то́впилася, то́впилась |
| сер. р. | то́впилося, то́впилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| то́впившись |
