| | |
| тре́бувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вимагати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тре́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тре́буймо |
| 2 особа | тре́буй | тре́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тре́буватиму | тре́буватимемо, тре́буватимем |
| 2 особа | тре́буватимеш | тре́буватимете |
| 3 особа | тре́буватиме | тре́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тре́бую | тре́буємо, тре́буєм |
| 2 особа | тре́буєш | тре́буєте |
| 3 особа | тре́бує | тре́бують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тре́буючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тре́бував | тре́бували |
| жін. р. | тре́бувала |
| сер. р. | тре́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тре́бувавши |
