трилемі́шник – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | трилемі́шник | трилемі́шники |
родовий | трилемі́шника | трилемі́шників |
давальний | трилемі́шнику, трилемі́шникові | трилемі́шникам |
знахідний | трилемі́шник | трилемі́шники |
орудний | трилемі́шником | трилемі́шниками |
місцевий | на/у трилемі́шнику | на/у трилемі́шниках |
кличний | трилемі́шнику* | трилемі́шники* |