триря́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | триря́дний | триря́дна | триря́дне | триря́дні |
родовий | триря́дного | триря́дної | триря́дного | триря́дних |
давальний | триря́дному | триря́дній | триря́дному | триря́дним |
знахідний | триря́дний | триря́дну | триря́дне | триря́дні |
орудний | триря́дним | триря́дною | триря́дним | триря́дними |
місцевий | на/у триря́дному, триря́днім | на/у триря́дній | на/у триря́дному, триря́днім | на/у триря́дних |