трито́мник – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | трито́мник | трито́мники |
родовий | трито́мника | трито́мників |
давальний | трито́мнику, трито́мникові | трито́мникам |
знахідний | трито́мник | трито́мники |
орудний | трито́мником | трито́мниками |
місцевий | на/у трито́мнику | на/у трито́мниках |
кличний | трито́мнику* | трито́мники* |
[розм.] |