| тупи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупи́й | тупа́ | тупе́ | тупі́ |
| родовий | тупо́го | тупо́ї | тупо́го | тупи́х |
| давальний | тупо́му | тупі́й | тупо́му | тупи́м |
| знахідний | тупи́й, тупо́го | тупу́ | тупе́ | тупі́, тупи́х |
| орудний | тупи́м | тупо́ю | тупи́м | тупи́ми |
| місцевий | на/у тупо́му, тупі́м | на/у тупі́й | на/у тупо́му, тупі́м | на/у тупи́х |