Результати пошуку слова: Губка

пояснив стишеним голосом доктор Губка. покивав головою доктор Губка.  Я розповідаю про себе, а Губка доповнює нарис і принагідно жонглює ліками. –  Губка явно не поцілив, – Губка весь час кивав головою й казав, що апетит – це ледь чи вершечок айсберга… Я змовкнула. Губка зиркнув до моєї карточки.

Там виросли поганки!" Сова глипнула в куток, здивувалася, а далі глузливо реготнула й пояснила, що то її губка і що коли вже не можуть відрізнити звичайної губкової мочалки від поганок, то – нічого сказати – в добрі часи ми живемо! Ой Сово, це не губка, це ляпка! Це коли твоя губка вся розляпа…

Вогка губка на підвіконні. (вечоровий пейзаж поволі вкриває сутінь, нічне небо всотує темряву, наче губка, голови поволі хиляться набік): так, – – заволав він, доки його праве око, неначе губка, набухало синцем.

Горішня губка хижо задерлась, очі стрибають у графа, от-от уся стрибне на нього. Хижа, загострена горішня губка принцеси ледве помітно здригується розумінням і похвальним усміхом. І очі її, звужені та жорстокі, і загострене підборіддя, і хижа верхня синювата губка, —

Як суха губка, вона всисала в себе той дух, що був розлитий дiячами в iнститутських стiнах. Радюк глянув на той кущ гвоздичкiв, i на Галю, i на тi два гвоздички в її косi, що придавали краси її карим очам i пунсовим губкам, i промовив: –

А як пройде злива, все тут пахне водою, нiби губка насичена, i густi тумани пiдносяться i звиваються звоями над коронами дерев. Його голодна душа i тiло, мов губка воду, пили все, все, що попадалося, бо треба було, бо вiн жив i горiв. Тiльки зрiдка розкиданi насiнники та високi, в пояс людини, оброслi губками й пасинками пнi.

Губками другі гарненько столи постирайте обідні, Чаші помийте і кубки тонкої роботи й подвійні Келихи вимийте чисто. Потім крісла чудові й обідні столи хай служниці Дочиста змиють водою й ніздрястими губками витруть. Потім крісла чудові й обідні столи ті служниці Дочиста змили водою й ніздрястими губками стерли.

Вона, наче губка, всотувала в себе всі соки довколишнього світу, і цей світ – в кращій, модифікованій формі – досконалий та справедливий, існував всередині неї. Я всотували звуки й запахи, мов губка.

Це губка. Море Гінікум – як вода, бо основа Орландії – як губка.