| | |
| турли́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (гнати, проганяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | турли́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | турлі́мо, турлі́м |
| 2 особа | турли́ | турлі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | турли́тиму | турли́тимемо, турли́тимем |
| 2 особа | турли́тимеш | турли́тимете |
| 3 особа | турли́тиме | турли́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | турлю́ | турлимо́, турли́м |
| 2 особа | турли́ш | турлите́ |
| 3 особа | турли́ть | турля́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| турлячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | турли́в | турли́ли |
| жін. р. | турли́ла |
| сер. р. | турли́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| турли́вши |
