| убі́люватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | убі́люватися, убі́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убі́люймося, убі́люймось | |
| 2 особа | убі́люйся, убі́люйсь | убі́люйтеся, убі́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убі́люватимуся, убі́люватимусь | убі́люватимемося, убі́люватимемось, убі́люватимемся |
| 2 особа | убі́люватимешся | убі́люватиметеся, убі́люватиметесь |
| 3 особа | убі́люватиметься | убі́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убі́лююся, убі́лююсь | убі́люємося, убі́люємось, убі́люємся |
| 2 особа | убі́люєшся | убі́люєтеся, убі́люєтесь |
| 3 особа | убі́люється | убі́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убі́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убі́лювався, убі́лювавсь | убі́лювалися, убі́лювались |
| жін. р. | убі́лювалася, убі́лювалась | |
| сер. р. | убі́лювалося, убі́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убі́лювавшись | ||