| ув’я́зуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (невідступно іти, бігти за ким-небудь) | ||
| Інфінітив | ув’я́зуватися, ув’я́зуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ув’я́зуймося, ув’я́зуймось | |
| 2 особа | ув’я́зуйся, ув’я́зуйсь | ув’я́зуйтеся, ув’я́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ув’я́зуватимуся, ув’я́зуватимусь | ув’я́зуватимемося, ув’я́зуватимемось, ув’я́зуватимемся |
| 2 особа | ув’я́зуватимешся | ув’я́зуватиметеся, ув’я́зуватиметесь |
| 3 особа | ув’я́зуватиметься | ув’я́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ув’я́зуюся, ув’я́зуюсь | ув’я́зуємося, ув’я́зуємось, ув’я́зуємся |
| 2 особа | ув’я́зуєшся | ув’я́зуєтеся, ув’я́зуєтесь |
| 3 особа | ув’я́зується | ув’я́зуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ув’я́зуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ув’я́зувався, ув’я́зувавсь | ув’я́зувалися, ув’я́зувались |
| жін. р. | ув’я́зувалася, ув’я́зувалась | |
| сер. р. | ув’я́зувалося, ув’я́зувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ув’я́зувавшись | ||