| | |
| узако́нюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | узако́нюватися, узако́нюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | узако́нюватиметься | узако́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | узако́нюється | узако́нюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| узако́нюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | узако́нювався, узако́нювавсь | узако́нювалися, узако́нювались |
| жін. р. | узако́нювалася, узако́нювалась |
| сер. р. | узако́нювалося, узако́нювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| узако́нювавшись |
