| | |
| уклада́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (складати, пакувати речі, збираючись у дорогу; розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уклада́тися, уклада́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уклада́ймося, уклада́ймось |
| 2 особа | уклада́йся, уклада́йсь | уклада́йтеся, уклада́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уклада́тимуся, уклада́тимусь | уклада́тимемося, уклада́тимемось, уклада́тимемся |
| 2 особа | уклада́тимешся | уклада́тиметеся, уклада́тиметесь |
| 3 особа | уклада́тиметься | уклада́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уклада́юся, уклада́юсь | уклада́ємося, уклада́ємось, уклада́ємся |
| 2 особа | уклада́єшся | уклада́єтеся, уклада́єтесь |
| 3 особа | уклада́ється | уклада́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уклада́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уклада́вся, уклада́всь | уклада́лися, уклада́лись |
| жін. р. | уклада́лася, уклада́лась |
| сер. р. | уклада́лося, уклада́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уклада́вшись |
