| українізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | українізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | українізу́ймо | |
| 2 особа | українізу́й | українізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | українізува́тиму | українізува́тимемо, українізува́тимем |
| 2 особа | українізува́тимеш | українізува́тимете |
| 3 особа | українізува́тиме | українізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | українізу́ю | українізу́ємо, українізу́єм |
| 2 особа | українізу́єш | українізу́єте |
| 3 особа | українізу́є | українізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| українізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | українізува́в | українізува́ли |
| жін. р. | українізува́ла | |
| сер. р. | українізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| українізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| українізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| українізува́вши | ||