укріпни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | укріпни́й | укріпна́ | укріпне́ | укріпні́ |
родовий | укріпно́го | укріпно́ї | укріпно́го | укріпни́х |
давальний | укріпно́му | укріпні́й | укріпно́му | укріпни́м |
знахідний | укріпни́й | укріпну́ | укріпне́ | укріпні́ |
орудний | укріпни́м | укріпно́ю | укріпни́м | укріпни́ми |
місцевий | на/в укріпно́му, укріпні́м | на/в укріпні́й | на/в укріпно́му, укріпні́м | на/в укріпни́х |