| укуси́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | укуси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укусі́мо, укусі́м | |
| 2 особа | укуси́ | укусі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укушу́ | уку́симо, уку́сим |
| 2 особа | уку́сиш | уку́сите |
| 3 особа | уку́сить | уку́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укуси́в | укуси́ли |
| жін.р. | укуси́ла | |
| сер.р. | укуси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уку́шений | ||
| Безособова форма | ||
| уку́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| укуси́вши | ||