улашто́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | улашто́вуватися, улашто́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | улашто́вуймося, улашто́вуймось | |
2 особа | улашто́вуйся, улашто́вуйсь | улашто́вуйтеся, улашто́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | улашто́вуватимуся, улашто́вуватимусь | улашто́вуватимемося, улашто́вуватимемось, улашто́вуватимемся |
2 особа | улашто́вуватимешся | улашто́вуватиметеся, улашто́вуватиметесь |
3 особа | улашто́вуватиметься | улашто́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | улашто́вуюся, улашто́вуюсь | улашто́вуємося, улашто́вуємось, улашто́вуємся |
2 особа | улашто́вуєшся | улашто́вуєтеся, улашто́вуєтесь |
3 особа | улашто́вується | улашто́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
улашто́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | улашто́вувався, улашто́вувавсь | улашто́вувалися, улашто́вувались |
жін. р. | улашто́вувалася, улашто́вувалась | |
сер. р. | улашто́вувалося, улашто́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
улашто́вувавшись |