| улаштува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | улаштува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | улашту́ймо | |
| 2 особа | улашту́й | улашту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | улашту́ю | улашту́ємо, улашту́єм |
| 2 особа | улашту́єш | улашту́єте |
| 3 особа | улашту́є | улашту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | улаштува́в | улаштува́ли |
| жін.р. | улаштува́ла | |
| сер.р. | улаштува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| улашто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| улашто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| улаштува́вши | ||