| уле́слений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уле́слений | уле́слена | уле́слене | уле́слені |
| родовий | уле́сленого | уле́сленої | уле́сленого | уле́слених |
| давальний | уле́сленому | уле́сленій | уле́сленому | уле́сленим |
| знахідний | уле́слений, уле́сленого | уле́слену | уле́слене | уле́слені, уле́слених |
| орудний | уле́сленим | уле́сленою | уле́сленим | уле́сленими |
| місцевий | на/в уле́сленому, уле́сленім | на/в уле́сленій | на/в уле́сленому, уле́сленім | на/в уле́слених |