ульцерати́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ульцерати́вний | ульцерати́вна | ульцерати́вне | ульцерати́вні |
родовий | ульцерати́вного | ульцерати́вної | ульцерати́вного | ульцерати́вних |
давальний | ульцерати́вному | ульцерати́вній | ульцерати́вному | ульцерати́вним |
знахідний | ульцерати́вний, ульцерати́вного | ульцерати́вну | ульцерати́вне | ульцерати́вні, ульцерати́вних |
орудний | ульцерати́вним | ульцерати́вною | ульцерати́вним | ульцерати́вними |
місцевий | на/в ульцерати́вному, ульцерати́внім | на/в ульцерати́вній | на/в ульцерати́вному, ульцерати́внім | на/в ульцерати́вних |