| улюби́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | улюби́тися, улюби́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | улюбі́мося, улюбі́мось, улюбі́мся | |
| 2 особа | улюби́ся, улюби́сь | улюбі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | улюблю́ся, улюблю́сь | улю́бимося, улю́бимось, улю́бимся |
| 2 особа | улю́бишся | улю́битеся, улю́битесь |
| 3 особа | улю́биться | улю́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | улюби́вся, улюби́всь | улюби́лися, улюби́лись |
| жін.р. | улюби́лася, улюби́лась | |
| сер.р. | улюби́лося, улюби́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| улюби́вшись | ||