| уліпи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уліпи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уліпі́мо, уліпі́м | |
| 2 особа | уліпи́ | уліпі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уліплю́ | улі́пимо, улі́пим |
| 2 особа | улі́пиш | улі́пите |
| 3 особа | улі́пить | улі́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уліпи́в | уліпи́ли |
| жін.р. | уліпи́ла | |
| сер.р. | уліпи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| улі́плений | ||
| Безособова форма | ||
| улі́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| уліпи́вши | ||