| умасти́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умасти́тися, умасти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умасті́мося, умасті́мось, умасті́мся | |
| 2 особа | умасти́ся, умасти́сь | умасті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умащу́ся, умащу́сь | ума́стимося, ума́стимось, ума́стимся |
| 2 особа | ума́стишся | ума́ститеся, ума́ститесь |
| 3 особа | ума́ститься | ума́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умасти́вся, умасти́всь | умасти́лися, умасти́лись |
| жін.р. | умасти́лася, умасти́лась | |
| сер.р. | умасти́лося, умасти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умасти́вшись | ||