| умбіліка́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умбіліка́тний | умбіліка́тна | умбіліка́тне | умбіліка́тні |
| родовий | умбіліка́тного | умбіліка́тної | умбіліка́тного | умбіліка́тних |
| давальний | умбіліка́тному | умбіліка́тній | умбіліка́тному | умбіліка́тним |
| знахідний | умбіліка́тний, умбіліка́тного | умбіліка́тну | умбіліка́тне | умбіліка́тні, умбіліка́тних |
| орудний | умбіліка́тним | умбіліка́тною | умбіліка́тним | умбіліка́тними |
| місцевий | на/в умбіліка́тному, умбіліка́тнім | на/в умбіліка́тній | на/в умбіліка́тному, умбіліка́тнім | на/в умбіліка́тних |