| умо́щуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умо́щуваний | умо́щувана | умо́щуване | умо́щувані |
| родовий | умо́щуваного | умо́щуваної | умо́щуваного | умо́щуваних |
| давальний | умо́щуваному | умо́щуваній | умо́щуваному | умо́щуваним |
| знахідний | умо́щуваний, умо́щуваного | умо́щувану | умо́щуване | умо́щувані, умо́щуваних |
| орудний | умо́щуваним | умо́щуваною | умо́щуваним | умо́щуваними |
| місцевий | на/в умо́щуваному, умо́щуванім | на/в умо́щуваній | на/в умо́щуваному, умо́щуванім | на/в умо́щуваних |