| умірко́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умірко́ваний | умірко́вана | умірко́ване | умірко́вані |
| родовий | умірко́ваного | умірко́ваної | умірко́ваного | умірко́ваних |
| давальний | умірко́ваному | умірко́ваній | умірко́ваному | умірко́ваним |
| знахідний | умірко́ваний | умірко́вану | умірко́ване | умірко́вані |
| орудний | умірко́ваним | умірко́ваною | умірко́ваним | умірко́ваними |
| місцевий | на/в умірко́ваному, умірко́ванім | на/в умірко́ваній | на/в умірко́ваному, умірко́ванім | на/в умірко́ваних |