уневи́ннений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уневи́ннений | уневи́ннена | уневи́ннене | уневи́ннені |
родовий | уневи́нненого | уневи́нненої | уневи́нненого | уневи́ннених |
давальний | уневи́нненому | уневи́нненій | уневи́нненому | уневи́нненим |
знахідний | уневи́ннений, уневи́нненого | уневи́ннену | уневи́ннене | уневи́ннені, уневи́ннених |
орудний | уневи́нненим | уневи́нненою | уневи́нненим | уневи́нненими |
місцевий | на/в уневи́нненому, уневи́нненім | на/в уневи́нненій | на/в уневи́нненому, уневи́нненім | на/в уневи́ннених |