| унеможли́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | унеможли́витися, унеможли́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | унеможли́виться | унеможли́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | унеможли́вився, унеможли́вивсь | унеможли́вилися, унеможли́вились |
| жін.р. | унеможли́вилася, унеможли́вилась | |
| сер.р. | унеможли́вилося, унеможли́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| унеможли́вившись | ||