| унеможли́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | унеможли́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | унеможли́вмо | |
| 2 особа | унеможли́в | унеможли́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | унеможли́влю | унеможли́вимо, унеможли́вим |
| 2 особа | унеможли́виш | унеможли́вите |
| 3 особа | унеможли́вить | унеможли́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | унеможли́вив | унеможли́вили |
| жін.р. | унеможли́вила | |
| сер.р. | унеможли́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| унеможли́влений | ||
| Безособова форма | ||
| унеможли́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| унеможли́вивши | ||