| уника́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (кого, чого) | ||
| Інфінітив | уника́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уника́ймо | |
| 2 особа | уника́й | уника́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уника́тиму | уника́тимемо, уника́тимем |
| 2 особа | уника́тимеш | уника́тимете |
| 3 особа | уника́тиме | уника́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уника́ю | уника́ємо, уника́єм |
| 2 особа | уника́єш | уника́єте |
| 3 особа | уника́є | уника́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уника́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уника́в | уника́ли |
| жін. р. | уника́ла | |
| сер. р. | уника́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уника́вши | ||