| | |
| універсалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | універсалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | універсалізу́ймо |
| 2 особа | універсалізу́й | універсалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | універсалізува́тиму | універсалізува́тимемо, універсалізува́тимем |
| 2 особа | універсалізува́тимеш | універсалізува́тимете |
| 3 особа | універсалізува́тиме | універсалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | універсалізу́ю | універсалізу́ємо, універсалізу́єм |
| 2 особа | універсалізу́єш | універсалізу́єте |
| 3 особа | універсалізу́є | універсалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| універсалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | універсалізува́в | універсалізува́ли |
| жін. р. | універсалізува́ла |
| сер. р. | універсалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| універсалізо́ваний |
| Безособова форма |
| універсалізо́вано |
| Дієприслівник |
| універсалізува́вши |
