уніконтинента́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уніконтинента́льний | уніконтинента́льна | уніконтинента́льне | уніконтинента́льні |
родовий | уніконтинента́льного | уніконтинента́льної | уніконтинента́льного | уніконтинента́льних |
давальний | уніконтинента́льному | уніконтинента́льній | уніконтинента́льному | уніконтинента́льним |
знахідний | уніконтинента́льний | уніконтинента́льну | уніконтинента́льне | уніконтинента́льні |
орудний | уніконтинента́льним | уніконтинента́льною | уніконтинента́льним | уніконтинента́льними |
місцевий | на/в уніконтинента́льному, уніконтинента́льнім | на/в уніконтинента́льній | на/в уніконтинента́льному, уніконтинента́льнім | на/в уніконтинента́льних |