| унісо́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | унісо́нний | унісо́нна | унісо́нне | унісо́нні |
| родовий | унісо́нного | унісо́нної | унісо́нного | унісо́нних |
| давальний | унісо́нному | унісо́нній | унісо́нному | унісо́нним |
| знахідний | унісо́нний | унісо́нну | унісо́нне | унісо́нні |
| орудний | унісо́нним | унісо́нною | унісо́нним | унісо́нними |
| місцевий | на/в унісо́нному, унісо́ннім | на/в унісо́нній | на/в унісо́нному, унісо́ннім | на/в унісо́нних |