| уору́жений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уору́жений | уору́жена | уору́жене | уору́жені |
| родовий | уору́женого | уору́женої | уору́женого | уору́жених |
| давальний | уору́женому | уору́женій | уору́женому | уору́женим |
| знахідний | уору́жений, уору́женого | уору́жену | уору́жене | уору́жені, уору́жених |
| орудний | уору́женим | уору́женою | уору́женим | уору́женими |
| місцевий | на/в уору́женому, уору́женім | на/в уору́женій | на/в уору́женому, уору́женім | на/в уору́жених |