| уосо́блювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уосо́блювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уосо́блюймо | |
| 2 особа | уосо́блюй | уосо́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уосо́блюватиму | уосо́блюватимемо, уосо́блюватимем |
| 2 особа | уосо́блюватимеш | уосо́блюватимете |
| 3 особа | уосо́блюватиме | уосо́блюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уосо́блюю | уосо́блюємо, уосо́блюєм |
| 2 особа | уосо́блюєш | уосо́блюєте |
| 3 особа | уосо́блює | уосо́блюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уосо́блюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уосо́блював | уосо́блювали |
| жін. р. | уосо́блювала | |
| сер. р. | уосо́блювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уосо́блюваний | ||
| Безособова форма | ||
| уосо́блювано | ||
| Дієприслівник | ||
| уосо́блювавши | ||