упа́рюваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упа́рюваний | упа́рювана | упа́рюване | упа́рювані |
родовий | упа́рюваного | упа́рюваної | упа́рюваного | упа́рюваних |
давальний | упа́рюваному | упа́рюваній | упа́рюваному | упа́рюваним |
знахідний | упа́рюваний, упа́рюваного | упа́рювану | упа́рюване | упа́рювані, упа́рюваних |
орудний | упа́рюваним | упа́рюваною | упа́рюваним | упа́рюваними |
місцевий | на/в упа́рюваному, упа́рюванім | на/в упа́рюваній | на/в упа́рюваному, упа́рюванім | на/в упа́рюваних |