| упертю́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упертю́щий | упертю́ща | упертю́ще | упертю́щі |
| родовий | упертю́щого | упертю́щої | упертю́щого | упертю́щих |
| давальний | упертю́щому | упертю́щій | упертю́щому | упертю́щим |
| знахідний | упертю́щий, упертю́щого | упертю́щу | упертю́ще | упертю́щі, упертю́щих |
| орудний | упертю́щим | упертю́щою | упертю́щим | упертю́щими |
| місцевий | на/в упертю́щому, упертю́щім | на/в упертю́щій | на/в упертю́щому, упертю́щім | на/в упертю́щих |
| [розм.] | ||||